Літню стоянку хана Золотої Орди знайшли на Луганщині. Як вже з'ясували археологи, під селом Шепилівка Попаснянського району зупинявся дев'ятий син хан Узбеки, з династії Батия.
Тут роскопали кілька курганів. У них - монети, прикраси, посуда і кості 14-го століття. Всього майже три тисячі артефактів. Луганські археологи мають намір звернутися в Міністерство культури України з проханням визнати цю територію історичною визначною пам'яткою.
Гадалося б, де Золота Орда, а де Попасна Луганської області? Зізнайтесь, повідомлення про ставку хана Золотої Орди, виявленої археологами біля села Шепилівка (Білогорівська сільська рада, Попаснянський район), викликало думку: археологам дай волю - вони столицю святої Римської імперії в степу разкопають. А все ж не дарма говорять: факти - уперта річ. Якщо на квадратному кілометрі протягом сорока років збирати монети, що відносяться до певного періоду часу, а також - заготовки для мідних та срібних монет, фрагменти ювелірних виробів, кераміки, то вам доведеться ставити питання: а що на цьому місці і навколо цього місця відбувалося в роки , вказані на виявлених монетах?
Якщо в самому живописному місці регіону, на вищому рівні, знаходять вісім монет періоду правління хана Абдуллах (Абдуллах), і ніде більше ніяких розкопок ніяких монет не виявляють, то залишається допустити: тут чеканили монети. Принаймні, тут стояли юрти, розводили худобу, вершили суд.
Подібних знахідок в Україні ще не було.
Більше 3 тисяч мідних та срібних монет, залізні бойові топори, кінські вудила, жіночі прикраси та заготовки для чеканки монет.
Такі багаті "трофеї" потрапили в руки науковцям археологічного центру "Спадщина" Східноукраїнського університету ім. Даля під час разкопок в Попаснянскому районі Луганської області. Не знайдено лише зброї, адже вона була заборонена на території ханського табору.
“Заготовки для монет говорять про те, що в цьому місці велася чеканка, а робити це могли тільки при дворі хана”, - впевнений науковий керівник центру, доктор історичних наук Сергій Санжаров. “Частина монет відчеканена від імені хана Абдаллаха, що правив з 1361 по 1370 роки. Можливо, йому і належала знайдена стоянка.
На території України до сих пір чітко не встановлено ні одного місця ханскої ставки, хоча відомо, що вони тут були. Літня резиденція, виявлена в Попаснянском районі, - перша ластівка.
Історичні джерела свідчать, що хани Золотої Орди крім регулярних оздоровниць в Судаку, Азові, Сараї на Волзі мали літні ставки - своєрідні резиденції, куди переїзджали з двором, прислугою, охороною, ремісниками та торгівцями. Літня ханськая база нагадувала місто з сотен юрт, шатрів та кібіток. А резиденція правителя була обладнана за всіма правилами кочового комфорту та фортифікації - на гребні високого плато. Поряд - річка Сіверський Донець, а з півночі і на південь імпровізовану фортецю закрили яри. Татари ставили юрти біля шатра хана. По колу у 800 метрів і розташовані артефакти, знайдені луганчанами.
Зі слів старожилів, старовинні татарські монети колгоспники знаходили тут ще з 60-х років минулого століття. Кілька років назад туда виїхали нумізмати. Саме від них про цінні місця і дізналися археологи.
“Виявлення об'єкта такого роду - дуже рідке явище, майже унікальне, - говорить Сергій Санжаров (професор ВНУ ім. В. Даля. - тим більше для Луганської області. Знахідка підтверджує, що в ті далекі часи тут у нас був не дикий степ. Тут вершилася істория.”
Перше повідомлення про Літню ставку Золотої Орди з`явилося в 2012 році. Для того, щоб ця археологічна знахідка в майбутньому стала історичним і туристичним об`єктом необхідна велика и багаторічна робота. Уже знайдені роскопки кургана, де виявлено катакомбне поховання. Всього виявлено 11 стародавніх поховань. Знахідки інікальні і дуже цікаві.
Вартість однієї срібної монети правління Абдаллаха починається з 300 гривень, розповідали фахівці, - все залежить від збереження і років чеканки. Адже саме тоді монетна справа в Золотій Орді і почало розвиватися. Три тисячі монет - це справжній клад і з нумізматичною, і з історичної точки зору.
Знайти таке поселення складно, адже в літній резиденції стародавніх правителів не було капітальних будівель. По попереднім данним , цьому табору близько 600 років. Це велика удача для істориків, - коментує Олексій Бритюк, голова правління ОО “Луганська археологічна спілка”- Татари були кочевниками, міняли місця перебування декілька разів на рік, не зославляли після себе ні городищ, ни укріплень”
Археологічні розкопки в Попаснянському району за словами спеціалістів, можуть перевернути світову історію. Попаснянська земля відкриває свої таємниці перед археологами. Кожен новий день приносить нові й нові відкриття, які дадуть світу нові знання про історію нашого краю, про Історію Луганщини
Список використаних джерел:
Залыгина, С. Археологи раскрывают тайны, которые хранит Попаснянская земля [текст]/С. Залыгина // Попаснянский вестник. - 2013. - 7 августа. - с. 4.
Залыгина, С. Попаснянщина еще хранит много тайн и загадок [текст]/С. Залыгина // Попаснянский вестник. - 2013. - 10 июля. - с.4
http://md-eksperiment.org/etv_page.php?page_id=242&category=NOVOSTI_NAUKI_IT
