Вітаю ВасГість Субота, 17.11.2018, 10:31

Меню
Ми в Facebook
Пошук
Свята
Праздники Украины
Опитування
Дайте оцінку сайту
Всього відповідей: 201


Картамишські рудники

  

   Мідні рудники Бахмутської улоговини — група давніх копалень бронзової доби, гірничо-металургійний центр XV–XI ст. до н. е. Рудники засновані на мідних рудах Бахмутської улоговини (Бахмутський район Донецької області та Попаснянський район Луганської області).
   Рудники є унікальною пам'яткою археології, історії гірничої справи, металургії та первісної техніки, оскільки більшість об'єктів збереглася у первісному вигляді протягом тисячоліть і є репрезентацією всіх циклів металургійного виробництва — гірничодобувного, гірничо-збагачувального, металургійного та металообробного.

   Одним з найцікавіших його об'єктів, що занесений у Державний реєстр пам'яток національного значення України, є Картамиський археологічний мікрорайон (територія колишнього хутора Червоне озеро, поблизу Новозванівки Попаснянського району Луганської області). До рудника належать три кар'єри, система підземних виробок, виробничі споруди та ділянки по збагаченню руди, а також поселення гірників з ознаками кам'яного будівництва. Унікальність цього гірничого комплексу зумовлена тим, що частина його території не підлягала подальшому виробничому використанню в інші часи й була збережена протягом тисячоліть майже недоторканою.

   Слід відзначити, що попередні археологічні дослідження цього району стосувалися в основному поселень поблизу виробничих зон. Наукове вивчення стародавніх виробок і виробничих споруд було проведене в польових сезонах 2001–2008 років у співдружності археологів Інституту археології НАН України (Ю. М. Бровендер, В. В. Отрощенко), Воронезького університету (А. Д. Пряхін, О. С. Саврасов) та науковців Донбаського гірничо-металургійного інституту (Г. І. Гайко, Ю. П. Шубін). Вагомий вклад у розкопки й відновлення гірничих виробок внесли студенти Алчевськай Воронежа, які в межах літніх практик та студентських загонів брали активну участь у дослідницькому пошуку.  Жителі поселень у рудників виплавляли мідні вкраплення з брил пісковику. З міді виливали злитки, якими торгували від Дніпра до Волги.  Для видобутку руди при малих кутах падіння пластів використовувалися кар'єри відкритого типу, наприклад, рудники Вискрівка, Мідна Руда. При крутих кутах падіння пластів використовувалися стовбурові шахти,

       

   Роботи з пошуку й видобутку мідної руди були продовжені бахмутським купцем   І. М. Клейменовим у районах рудопроявів Горелівське, Картамиське й Пилипчатинське. Як свідчив інженер М. Бєлоусов, робітники при веденні гірничих робіт зустрічали давні виробки, знаряддя, інструменти, кістки. На Картамиському рудопрояві М. Бєлоусов так описував давні виробки відкритого типу:  виробки ці виглядають у формі котлованів величезних розмірів у декілька десятків саженів діаметром, що служать басейнами для накопичення атмосферних вод. Це дає привід стверджувати, що руда розроблялася величезними розносами.
Гірничі роботи XIX століття не отримали значного поширення, оскільки дослідні плавки видобутих руд виявилися недостатньо ефективними.  Дослідження, які були проведені в 70-80-ті роки ХХ стторіччя (Є. М. Черних, С. І. Татаринов), дозволили виявити ознаки 23 стародавніх рудників з численними виробничими зонами і ввести в науковий обіг поняття «Донецький гірничо-металургійний центр доби пізньої бронзи».

 

Перекладач
ПДГ








Наші Проекти










Категорії розділу
Події [378]
Конкурси [5]
ЗМІ про нас [1]
Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Погода
Рейтинг новин
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright РЦБС г. Попасная © 2018
Безкоштовний хостинг uCoz